.png)
<aside> 📖 У різних випадках по-різному: це залежить від безлічі чинників. Зокрема від погодних умов і передусім від швидкості й напрямку вітру.
</aside>
<aside> 📎 Приблизно уявити собі, як можуть поширюватися радіоактивні опади, можна за допомогою ресурсу NUKEMAP. Припустимо, вибух станеться на острові Нова Земля (1961 року там випробовували радянську цар-бомбу), при цьому:
</aside>
<aside> 📎 Припустимо, що:
<aside> 📎 У міру того як радіоактивна хмара поширюватиметься, радіація розподілятиметься територією нерівномірно. Люди отримуватимуть різну дозу випромінювання. Що більша доза випромінювання, то серйозніші наслідки для здоров'я людини.
</aside>
<aside> 📎 На картинці радіоактивну хмару розфарбовано трьома кольорами. Кожен колір показує, яку дозу випромінювання отримає людина, яка годину перебуватиме в тій чи іншій зоні хмари без укриття
</aside>
<aside> 📎 Темно-жовтий колір — за годину людина отримає дозу випромінювання 100 рад. Це ділянка площею приблизно 411 кв. км. Якщо людина отримає дозу 100–200 рад, вона може відчувати нудоту або мати блювоту. Ймовірність, що протягом життя в людини розвинеться ракове захворювання, становить 8%.
Світло-жовтий колір — за годину людина отримає дозу випромінювання 10 рад.
Жовтий колір — за годину людина отримає дозу випромінювання 1 рад. Для людей дози 10 і 1 рад відносно безпечні.
</aside>
<aside> 📎 Побоюватися слід продуктів розпаду, які можуть викликати хімічні отруєння.
</aside>
<aside> 📎 Як довго зберігається радіація?
Протягом двох днів потужність дози радіації 1000 рад зменшується в сто разів за годину. А за два тижні вона зменшиться в тисячу разів (що все ще не дорівнює нулю). Якщо піде дощ, який змиє радіоактивні частки з рослин і будівель, рівень радіації знизиться ще швидше.
При цьому важливо усвідомлювати, що ядерний осад складається з сотень радіонуклідів, які мають різний період напіврозпаду. Для одних він становить 30 років, для інших — кілька хвилин або днів. Так, деякі радіоактивні елементи залишаються в навколишньому середовищі ще з ядерних випробувань 1950-х і 1960-х років.
</aside>
<aside> 📎 На території, де пошириться радіоактивна хмара, потрібно бути особливо уважними з усім, що може потрапити в організм, передусім з їжею та водою.
</aside>
<aside> 🐚 Джерела:
Міністерство внутрішньої безпеки США Інтерактивна карта NUKEMAP Крессон Кірні «Навички виживання в ядерній війнi» Агентство з охорони навколишнього середовища США (EPA)
</aside>
<aside> 📄 Ви можете зберегти pdf-версію цієї сторінки
Як_поширюється_радіоактивне_забруднення.pdf
</aside>