<aside> 📖 Так, теоретично це можливо. Під час бомбардування Хіросіми та Нагасакі загинуло більше сотні тисяч людей, але були й ті, хто вижив. Наприклад, японець Цутому Ямагуті пережив обидва бомбардування та помер у віці 93 років.

</aside>

<aside> 📎 Виживання залежить від багатьох параметрів. Головні з них — наскільки потужною була бомба, на якій відстані від епіцентру знаходилася людина і чи змогла вона потрапити в укриття.

</aside>

<aside> 📎 За допомогою ресурсу NUKEMAP можна уявити, яким буде ефект від ядерного вибуху при різних даних у різних точках світу. Ось два приклади для вибухів різної потужності. Припустимо, вибух станеться на острові Нова Земля (1961 року там випробовували радянську цар-бомбу).

</aside>

Перший приклад

<aside> 📎 Припустимо, що:

● потужність бомби становитиме 100 кілотонн (приблизно у 6–7 разів більше, ніж у Хіросімі)

● детонація відбудеться на висоті 1450 метрів

</aside>

<aside> 📌 На карті показані умовні радіуси ураження залежно від тяжкості нанесених наслідків.

</aside>

<aside> 📎 Жовтим кольором позначений приблизний розмір ядерної вогняної кулі, її радіус становитиме 380 метрів (площа охопленої зони — трохи менше 0,5 км²). Все, що знаходиться всередині вогняної кулі, випаровується.

Зеленим кольором показаний приблизний радіус смертельного для людини випромінювання. У експерименті його радіус — 1,11 км, а площа — вже 3,86 км². Доза випромінювання, яку можна отримати тут у 50 тисяч разів більша, ніж при стандартному рентгенівському обстеженні грудної клітини. Для всіх, хто знаходиться в цьому радіусі, можливий летальний кінець протягом місяця. Ті, кому вдасться вижити, можуть померти від раку пізніше.

Темно-сірим кольором позначено зону помірної поразки, якою пройде ударна хвиля. Її радіус складає 3,26 км (площа — 33,5 км). Сама собою ця хвиля швидше не смертельна для людини. Але може зруйнувати будівлі, знести лінії електропередач — і це є смертельною небезпекою для тих, хто поблизу.

Помаранчевим кольором показаний радіус теплового випромінювання — 4,38 км, а площа — 60,3 км. Якщо людина не в укритті, вона може отримати опіки третього ступеня.

Світло-сірий колір — зона відносно легкого ураження, радіус складає 9,18 км (площа – 265 км). Тут ударною хвилею може вибити шибки – через що постраждають люди, які підійшли до вікон, коли побачили спалах вибуху.

</aside>

<aside> 📎 Якщо вибух з усіма цими параметрами станеться в Москві, це може призвести до смерті понад 250 тисяч людей, більше мільйона можуть отримати травми у вигляді опіків та поранень уламками.

</aside>

<aside> 📎 У Києві загинути можуть близько 130 тисяч людей, понад 500 тисяч — отримати травми різного характеру.

</aside>

<aside> 📎 Але, звичайно, це все одно досить умовні оцінки — хоча б тому, що NUKEMAP не враховує, перебувала людина в укритті чи ні.

</aside>

Другий приклад

<aside> 📎 Припустимо, що:

● потужність зброї складе 1 кілотонну

● детонація відбудеться на поверхні землі

</aside>

<aside> 📎 Жовтий колір — зона, де утворюється ядерна вогняна куля (радіус — 80 метрів)

Червоний колір — площа сильного вибуху (радіус — 220 метрів). Усередині цього кола, як і в «жовтій» зоні, ніхто на поверхні, швидше за все, не виживе.

Зелений колір — зона смертельно небезпечного радіаційного випромінювання (радіус — майже кілометр)

Світло-сірий — райони, де ударною хвилею виб'є вікна (радіус — 1,2 км)

</aside>

<aside> 📎 У Москві вибух із такими параметрами може призвести до смерті 12 тисяч людей, ще 50 тисяч можуть отримати травми різного ступеня важкості. У Києві це може призвести до смерті понад 5 тисяч людей, близько 10 тисяч можуть зазнати травм.

</aside>

<aside> 🐚 Джерело

Інтерактивна карта NUKEMAP

</aside>

<aside> 📄 Ви можете зберегти pdf-версію цієї сторінки

Чи_можна_вижити_під_час_ядерного_вибуху.pdf

</aside>