<aside> 📖 Ніхто не може вгадати, чи застосовуватиме Росія ядерну зброю і які від цього можуть бути наслідки. Ми вирішили поговорити з експертами в галузі ядерного роззброєння, щоб дізнатися, що думає про потенційні ризики професійне співтовариство.

</aside>

<aside> 📖 Павло Подвиг — старший дослідник Інституту ООН із дослідження проблем роззброєння, дослідник у програмі науки й глобальної безпеки Прінстонського університету, керівник проекту Russian Nuclear Forces.

Деріл Дж. Кімбалл — виконавчий директор асоціації з контролю над зброєю в США, видавець Arms Control Today — щомісячника про нерозповсюдження зброї та глобальну безпеку.

Дослідники «Союзу стурбованих учених» (UCS) — ****некомерційної організації з незалежними дослідниками, які крім інших світових проблем займаються питаннями запобігання ядерній загрозі.

</aside>

<aside> ❓ Що ми взагалі знаємо про ядерну війну, враховуючи, що таких прецедентів майже не було? Чи розуміють дослідники, яким може бути реальний сценарій, якщо Путін зважиться на такий крок?

Кімбалл: Були випадки застосування ядерної зброї, які дозволяють нам уявити потенційну шкоду в разі ядерної війни. Дев’ять країн з ядерною зброєю здійснили загалом понад 2056 випробних вибухів; у результаті атаки США на Хіросіму й Нагасакі загинули сотні тисяч людей — відразу або протягом наступних років.

Сучасна ядерна зброя малої та великої дальності дуже небезпечна. У разі, якщо Росія застосує його в Україні або проти країн НАТО, це з великою імовірністю призведе до ескалації. Те, що ядерна війна може бути локальною і не призвести до жертв серед мирного населення, — міф.

Путін кілька разів попереджав, що застосує ядерну зброю, якщо у воєнні дії втручатимуться країни НАТО або хтось зазіхне на територіальну цілісність Росії чи окупованих територій. Поки що ознак того, що Росія переміщає якісь зі своїх ядерних боєзарядів немає, але це не означає, що до потенційної загрози можна ставитися легковажно. На мій погляд, малоймовірно, що Путін справді віддасть наказ про застосування ядерної зброї в Україні — це суперечить як його інтересам, так і інтересам його режиму й усього світу. Але ризик ядерної війни, безумовно, вищий, ніж будь-коли.


Подвиг: Поріг, який треба подолати, щоб прийняти рішення про застосування ядерної зброї, дуже високий — практично неможливо уявити собі ситуацію, коли можна зробити це й розраховувати на будь-чиє схвалення. Важливо розуміти, що нині будь-яке суто військове завдання можна досить ефективно вирішити за допомогою неядерної зброї.

Складно передбачити, як саме розвиватимуться події, але є три основні сценарії в разі, якщо ядерну зброю застосовують проти країни, яка цієї зброї не має.

  1. Застосування ядерної зброї обмежується полем бою — для знищення військової техніки й сил ворога. Такий напад складно організувати ефективно через велику кількість цілей (що іноді переміщаються), на які треба буде витратити багато боєзарядів, а неминуче радіаційне забруднення дуже ускладнить і дії власних військ.
  2. Метою є об'єкти військової інфраструктури. Як і в першому випадку, щоб досягнути результату, буде потрібна велика кількість боєзарядів, особливо якщо противник розосередив свої об'єкти. Це може суттєво підірвати здатність противника вести воєнні дії, але не гарантує перемоги агресору, а також призведе до жертв серед населення.
  3. Ядерна зброя застосовується, щоб пригнітити волю противника й примусити його капітулювати. У цьому випадку удари наносяться по містах (тобто по цивільному населенню), і ця стратегія ефективна тільки в разі, якщо атака призведе до загибелі великої кількості людей і сторона нападу продемонструє готовність продовжувати удари, поки противник не здасться.

Ситуація змінюється, коли ядерну зброю застосовують проти країни, яка сама має її. Тоді є можливість отримати удар у відповідь. Такий обмін ударами практично неминуче призведе до ескалації, і в спробі закінчити конфлікт на вигідних для себе умовах кожна зі сторін завдаватиме противникові все більших втрат. Логіка ядерного стримування в тому, що країни з ядерною зброєю розуміють імовірність такого результату й тому уникають прямого зіткнення.

</aside>

<aside> ❓ Як влаштована «червона кнопка»? Скільки людей мають підкоритися наказу Путіна перш ніж ядерна ракета злетить?

Кімбалл: Справжньої «червоної кнопки» немає, але тільки Путін має повноваження віддавати наказ про запуск ядерної зброї через складний ланцюжок підпорядкування від президента до військового офіцера у відповідній сфері. Є й інші військовослужбовці, яким треба виконувати наказ, але малоймовірно, що хтось із них сумніватиметься в наказах або ігноруватиме їх.


Подвиг: Є технічні засоби, покликані виключити можливість одноособового рішення. Але якщо йдеться про нанесення першого удару (а не відповіді на ядерний напад на Росію), то, зважаючи на все, президент має достатньо повноважень, щоб обійти обмеження і домогтися виконання наказу.

</aside>

<aside> ❓ Застосовувати ядерну зброю заборонено міжнародними нормами. Наскільки реалістично, що коли Росія все ж зважиться на таке, ці норми можна буде застосувати?

Кімбалл: Застосування Росією ядерної зброї проти України — це військовий злочин. Скоріше за все, після цього Росію перестануть підтримувати лідери Китаю та Індії, зростуть невдоволення і гнів як на міжнародному рівні, так і всередині Росії, що може призвести до того, чого Путін так намагається уникнути: втручання країн НАТО на підставі Глави VIII Статуту ООН про регіональні угоди для підтримки міжнародного миру й безпеки. Путін знає про це, з чого можна зробити висновок, що він погрожує лише з метою вигідно закінчити війну — за прикладом стратегії президента Річарда Ніксона у В'єтнамі 1969 року, коли той «секретно» привів стратегічні ядерні сили США в бойову готовність, намагаючись змусити північних в’єтнамців погодитися на умови, вигідніші для США та їхніх південнов’єтнамських союзників.


Подвиг: Можна розраховувати на те, що перспектива світової ізоляції Росії зможе запобігти застосуванню ядерної зброї. Але не варто забувати, що, незважаючи на статут ООН і міжнародне гуманітарне право, механізми реагування інших країн обмежені, тому що Росія є постійним членом Ради безпеки ООН, а отже завжди має бути заздалегідь поінформована про дії Ради, які та застосовує, а в деяких випадках може накласти на них вето (тобто відхилити їх).

</aside>

<aside> ❓ Чи можна захиститися від ядерної загрози заздалегідь, якщо не виїжджати з України? Люди можуть якось оцінити рівень небезпеки й безпеку місць, у яких живуть?

Подвиг: Напевно основний захід — перебувати якомога далі від об'єктів військової та ключової цивільної інфраструктури. Все залежатиме від безлічі чинників, таких як віддаленість від епіцентру вибуху, напрямок вітру й радіоактивних опадів, які складно вгадати заздалегідь. Найбільшу небезпеку становлять перші години після вибуху: рекомендується залишатися в укритті й якомога краще ізолювати його від зовнішньої атмосфери.

Поки що немає ознак того, що ядерні боєзаряди приведено в готовність: вивантажено зі сховища, доставлено до авіабаз або ракет, установлено на носії. А це означає, що небезпека, пов'язана з застосуванням звичайної зброї, все ще більш реальна.


Кімбалл: Оскільки ми не знаємо де, коли і яку ядерну зброю може бути застосовано в контексті війни Росії з Україною, мало що можна зробити для попередньої підготовки, крім того, що вже роблять українські громадяни в умовах війни, яка триває. Наслідки можуть бути зовсім різних масштабів — ніщо не зможе захистити краще, ніж запобігання використанню ядерної зброї в принципі.

</aside>

<aside> ❓ Як ядерна катастрофа вплине на суспільство й екологію? Чи можна заздалегідь потурбуватися про тих, хто не може піклуватися про себе сам, — про дітей і літніх людей, людей з інвалідністю, тварин?

Дослідники USC: Застосування справжньої ядерної зброї порушить табу, що тривало понад 75 років, а наслідки залежатимуть від кількості й потужності запущених боєголовок. Навіть один ядерний вибух може поширити радіаційне забруднення на величезні території, залежно від погоди й вітру. Безпосередньо в місці атаки не можна розраховувати на термінову медичну допомогу, навантаження на фахівців буде колосальним, а логістика — хаотичною. Це зачепить й інші міста, й навіть країни: люди можуть масово залишати будинки, вважаючи їх потенційними цілями удару, занепокоєння пошириться по всьому світу, міжнародні економічні й фінансові зв'язки розірвуться.

Люди й тварини однаково піддаються радіації, тому й способи їх захисту однакові. Важливо враховувати, що їжа, отримана від тварин, які перебували в зоні ураження (молоко, яйця, м'ясо), буде непридатною для споживання, що лише поглибить гуманітарні наслідки застосування ядерної зброї.

</aside>

<aside> ❓ Як і хто проводитиме очищення територій у разі ядерної катастрофи?

Дослідники USC: Для того, щоб очистити забруднені території слід перемістити десятки мільйонів тонн бруду й сміття в місце, де їх можна належним чином зберігати. Це масштабний, витратний в часі й дуже дорогий захід. Багато місць, де відбулися ядерні аварії, і навіть ті, де ядерні вибухи було навмисно зроблено під час випробувань, через десятиліття залишаються забрудненими, а на деяких досі тривають роботи з очищення. В разі, якщо очищення треба провести в зоні активних бойових дій, зробити це буде особливо складно.


Подвиг: Не можна сказати точно, хто займатиметься відновленням території. Якщо систему реагування на надзвичайні ситуації не зачепить прямо (наприклад, при ударі в мало заселеній місцевості), служби порятунку зможуть надати допомогу — в основному з евакуації людей із зони ураження і прилеглих до неї територій. Радіоактивне забруднення дуже утруднить завдання, але є військові підрозділи, які мають потрібне екіпірування («війська хімзахисту»). Якщо удару завдано по місту, то будь-яка система допомоги в ньому — пожежники, рятувальники, медики — буде не в змозі ефективно надати допомогу постраждалим. Отже кількість жертв може бути дуже великою.  Через якийсь час допомогу людям, які опинилися за межами зони безпосереднього ураження, організувати вдасться. Можливо, їх переселять на час, поки радіаційне тло не прийде в норму, а якісь території закриють надовго (як, наприклад, зону відчуження навколо Чорнобиля).

</aside>


<aside> 📄 Ви можете зберегти pdf-версію цієї сторінки

6_ключових_запитань_про_ядерну_війну.pdf

</aside>